«Час закінчується». Як країни НАТО готуються до війни з Росією
Чи справді НАТО готується до війни з Росією? Як ставляться до цих загроз західні політики і суспільство? Наскільки дії Росії щодо країн НАТО залежать від війни в Україні і які сценарії вона може застосувати? Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» поговорив з експертами різних країн про те, наскільки реальною там вважають загрозу війни з Росією?
- НАТО розпочало найбільші за останні десятиліття навчання. У заходах беруть участь близько 90 тисяч військовослужбовців усіх країн-членів альянсу і кандидата в члени Швеції. Навчання триватимуть до кінця травня цього року та охоплять територію Європи від Норвегії до Румунії.
- Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що в такий спосіб альянс робить усе, щоб «виключити будь-яку можливість для прорахунків або непорозумінь у Москві щодо захисту кожного дюйма території НАТО». «Поки ми це робимо, нападу на НАТО не буде», – заявив генсек.
- У Кремлі відреагували на проведення масштабних навчань. Речник президента Росії Дмитро Пєсков назвав політику Заходу «максимально антиросійською» і навчання НАТО – це начебто доказ того.
- Водночас у НАТО закликають цивільне населення готуватися до війни з Росією. Така заява днями пролунала від голови військового комітету Роба Бауера. За його словами, західне суспільство має усвідомити, що «мир не є даністю». І саме тому сили НАТО готуються до конфлікту з Росією.
- Подібну заяву зробив також головнокомандувач збройних сил Норвегії Ейрік Крістофферсен. Він закликав країни НАТО розширити свій військовий потенціал, щоб бути готовими до протистояння з Росією. За його словами, зараз є вікно, яке може тривати один, два, можливо, три роки, протягом яких західні країни повинні інвестувати ще більше в надійну оборону. Але час закінчується, наголосив військовий.
- У Польщі також вважають, що Північноатлантичному альянсу варто готуватися до вторгнення Росії. Про це заявив Міністр закордонних справ Радослав Сікорський в інтерв’ю Радіо Свобода, оприлюдненому в кінці січня. Посадовець зазначив, що, коли президент Росії Путін погрожує іншим країнам, як він погрожував Україні перед вторгненням, йому варто вірити. Крім того, польський міністр розкритикував ЄС за «логіку запізнілих дій» та закликав якнайшвидше допомогти Україні з боєприпасами та засобами ППО.
Балтика: «про війну з РФ говорять частіше»
Політолог Університету Миколаса Ромеріса у Вільнюсі, колишній голова комітету закордонних справ парламенту Литви Альвідас Медалінскас розповів, що у цій країні тема російського вторгнення обговорюється дедалі частіше. Втім, підготовкою до війни це називати зарано.
«У Литві почали думати, як забезпечити свою безпеку. Тому що раніше більше було таких думок, що ось НАТО прийде і врятує. А зараз усі зрозуміли, що є дуже багато планових завдань, які треба робити. І до речі, багато чому навчаються в України, ваші уроки, звичайно страшні під час цієї війни, але все-таки... Тобто тут є кілька складових і по-перше, це як говорити з партнерами, дійсно як цю безпеку забезпечити. І тут один із найголовніших моментів — це наша розмова з Німеччиною, яка розміщуватиме свої військові сили у Литві. Знову ж таки, є питання: що сама Литва має зробити? Приміром, побудувати військове містечко з усією інфраструктурою і таке інше. Тому що раніше це зависало у повітрі», – прокоментував він.
«Тактика маленьких кроків натиску»
Перед вторгненням Росія може вдаватися до різного роду провокацій у країнах Балтії, вважає політолог.
Зокрема він згадав ситуацію з погрозами російського керівництва Латвії через вимоги цієї країни до громадян РФ, що там проживають, знати латвійську мову, історію та Конституцію.
«А що почало загрожувати Росії одразу так? А чи може вона якийсь момент із цього використати? Ну, мабуть, може. Литва стоїть на шляху цього транзиту до Калінінградської області Росії. Зараз це все відбувається більш-менш нормально, є домовленість, як цей транзит відбувається, але завжди можна зробити якісь провокації, на що, на жаль, країни НАТО, на мою думку, мляво реагують. Ракета вже впала і в Польщі, чи дрон в Румунії кілька разів.
Країни НАТО трохи розширюють можливість розуміння того, що таке провокація? Путін недаремно почав атакувати дунайські порти України, в Одеському регіоні. Я думаю, що раніше він боявся це робити саме тому, що щось залетить до Румунії, яка є країною НАТО. А потім, коли побачив, що після Польщі не було дуже великої реакції, він собі подумав: «То й що, якщо влучу (ракетою чи БПЛА) по Румунії?». Тобто Путін використовує тактику маленьких кроків натиску», – вважає Медалінскас.
НАТО і надалі буде намагатися уникати свого залучення до війни з Росією, додав литовський експерт.
«Пропрацьовують найгірший сценарій» - Видання Bild у середині січня повідомило, що збройні сили Німеччини готуються до гібридної російської атаки на східний фланг НАТО. Журналісти зазначили, що, згідно з документом, який отримала редакція, ескалація між НАТО і Росією може відбутися вже в лютому цього року. Дії Росії та Заходу описуються місяць за місяцем, кульмінацією є розміщення сотень тисяч солдатів НАТО і неминучий початок війни з Росією влітку 2025 року.
- У НАТО відреагували на цю статтю. Директор Центру стратегічних комунікацій альянсу Яніс Сартс заперечив наявність реальних планів щодо підготовки до відбиття масштабного вторгнення з боку Росії. Він зазначив, що Bild має у своєму розпорядженні навчальний сценарій, який завжди є уявною ситуацією для перевірки військового потенціалу.
Аналітик із Німеччини Олександр Голубов вважає, що німецькі військові серйозно ставляться до загроз із боку Росії.
«Як за принципом «хочеш миру, готуйся до війни», німецькі військові авжеж продумують плани, якщо це станеться. Про це свідчить нещодавній витік інформації у газеті Bild, де в принципі, розповідається про те, як німецький Генштаб, німецькі військові готуються і розробляють сценарій нападу Росії на країни НАТО. Це не означає, що німці вже завтра очікують, що Росія нападе. Я б сприймав це все ж таки більше як пропрацювання гіпотетичного найгіршого сценарію, аби, по-перше, продемонструвати РФ, що країни НАТО, зокрема навіть такі миролюбні, як Німеччина, готуються до безпосереднього конфлікту з Росією в разі, якщо вона почне порушувати кордони НАТО», – пояснив він.
«Німеччина – лідер з надання допомоги»
На відміну від військових і суспільства, німецька влада не до кінця усвідомлює, що війна з Росією може бути реальною, каже аналітик.
Треба підтримувати Україну якомога сильніше, але не настільки сильно, щоб росіяни відчули себе приниженими
Олександр Голубов
«Я думаю, що Шольц (канцлер Німеччини – ред.) трошки схожий у своїй логіці так само. Він вважає, що треба підтримувати Україну якомога сильніше, але не настільки сильно, щоб росіяни відчули себе приниженими чи розбитими. Щоб вони почали йти ва-банк, умовно кажучи, боячись, що відбудеться або повна мобілізація в Росії, або використання ядерної зброї. І, відповідно, у цій логіці пріоритет німців у наданні зброї – це передусім засоби захисту. Тобто щось, що зробить напади Росії максимально неефективними і позбавлено сенсу, на їхню думку», – сказав Голубов.
Втім, Німеччина стає лідером з надання допомоги Україні, поки Конгрес США намагається вирішувати, чи надавати Україні зброю, додав аналітик. Зокрема цього тижня зʼявилася інформація про те, що Німеччина вперше надасть військові гелікоптери, які знадобляться українській армії.
«Зараз вже потроху, можливо, намацується компроміс у німецькій політиці щодо того, щоб все ж надати TAURUS (крилаті ракети – ред.) З німецького політичного класу надходять сигнали, що якийсь компроміс найближчим часом може бути можливим. Планується, що найближчим часом Шольц оголосить досить значний пакет допомоги Україні», – сказав він.
«Стратегія помінялась»
Голова громадської ліги «Україна-НАТО», старший лейтенант Збройних сил України Сергій Джердж розповів «Новинам Приазов’я», що стратегія НАТО, яка стосується відповіді Росії у разі її нападу, зараз змінилася. Альянс зміцнює свій східний фланг.
За його словами, донедавна відповідь НАТО на агресію Росії полягала в тому, що якщо Росія захопить частину території країн, членів НАТО – балтійські країни або Польщу, то на захід від цієї лінії зіткнення зберуться основні європейські сили. Вони дочекаються прибуття американських сил, і разом дадуть відсіч російським військам, відкинувши їх з території, яку вони зайняли.
Війська НАТО будуть на східному фланзі, чого раніше не було
Сергій Джердж
«Сьогодні стратегія цього помінялась. Ті країни, які потенційно можуть бути окуповані РФ, частково чи повністю, вони жодного дня не хочуть бути під цією окупацією. Тому що вони бачать, які звірства відбуваються в Україні й наполягають на тому, щоб стратегія цього змінилася. Не чекати, не споглядати, скільки там Росія захопить території, а відразу давати відсіч. Тому сьогодні стратегічна концепція помінялась. Війська НАТО будуть на східному фланзі, чого раніше не було, тому що тут не було посилення, щоб не провокувати Росію. З іншого боку, Росія розглядалася як стратегічний партнер і ніякої біди ніхто не чекав», – пояснив експерт.
Про запаси зброї та економіку
На сьогодні країни НАТО до війни готові, вони мають недоторканий запас зброї, каже Джердж. Він зауважив, що якщо порівнювати потенціали, то вони не зрівняні.
«Загальна чисельність населення в країнах-членах НАТО – мільярд населення. Тобто в Росії ми знаємо понад 100 мільйонів, але це не порівняно. Потім, якщо говорити про економічний потенціал. Загальний сукупний валовий продукт країни членів НАТО – 47 трильйонів доларів. В Росії це більше одного трильйона десь. Всі військові бюджети країн-членів НАТО – це біля трильйона доларів. В РФ, ми розуміємо, що значно менше. Хоча останнім часом Росія всю свою економіку і більшість затрат спрямовує саме на військові потреби», – проаналізував Джердж.
«Підсумувати війну в Україні»
Російський політолог із Праги Олександр Морозов зазначив, що два роки повномасштабної війни проти України показали, наскільки небезпечним є Кремль. Заходу потрібні нові безпекові концепції, і вони це розуміють, вважає експерт.
«Більшість військових експертів схиляються до того, що якщо Кремль і буде планувати які-небудь більші військові дії, то це може статися через 5-7 років. Треба підсумовувати цю війну (в Україні – ред.) Кремлю для того, щоб і зібрати відповідні сили для нової війни, це потребує переосмислення загального характеру війни. Тому що всі зараз добре знають, що війна Росії проти України й війна і військова боротьба України за суверенітет, з військової точки зору показали дуже багато нових факторів війни. Все, що стосується і радіорозвідки, і видимості дій, і лінії оборони, і прориву оборони. Все це аналізується і Кремлем, і Генеральними штабами країн НАТО», – пояснив він.
За словами Морозова, ніхто зараз не очікує, що Кремль спроможний здійснити великий напад на одну з країн НАТО.
«Збільшуватимуть витрати на оборону»
Європейські країни будуть збільшувати витрати на оборону, каже політолог. Що стосується військового потенціалу Росії – про його обсяги достеменно невідомо. Не виключено, що він виріс.
Кремль може мобілізувати 500 тисяч людей і навіть мільйон
Олександр Морозов
«До кінця не ясно, наскільки налагоджено військову промисловість для випуску необхідної кількості снарядів. Є дані про те, що вона дуже змінилася, сильно зросла за останні 6-8 місяців. Ми точно не знаємо, наскільки успішно може йти у Кремля підготовка нових військових контингентів. Те, що Кремль може мобілізувати 500 тисяч людей і навіть мільйон, — у цьому немає сумніву, з огляду на стан російського суспільства та просто масштаб країни. Але ми насправді не знаємо поки, наскільки Кремль може підготувати цих мобілізованих до того, щоб військові дії були успішними. Тож тут відкрита історична ситуація на 2024 рік», – сказав експерт.
Дії Кремля щодо країн НАТО залежать від розвитку війни в Україні, додав експерт. Розраховувати на те, що Росія виснажить свій економічний потенціал, не варто.
Росія матиме економічний потенціал для ведення війни принаймні років 5-7
Олександр Морозов
«Ракетні обстріли можуть тривати роками. Чи вистачить для цього ресурсів Російської Федерації? Так, вистачить. Потрібно тут дивитися реалістично. Треба виходити з думки, що Росія матиме економічний потенціал для ведення війни принаймні років 5-7. Бо такий характер війни», – додав Морозов.
- Американський Інститут вивчення війни у грудні минулого року проаналізував заяви президента Росії Володимира Путіна щодо НАТО. Тоді російський президент погрожував Фінляндії й водночас запевняв, що Росія начебто не має наміру воювати з Північноатлантичним альянсом. Аналітики дійшли висновку, що висловлювання Путіна про небажання воювати з НАТО дуже схожі на ті, що були перед повномасштабним вторгненням в Україну.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року по 24 вересня 2023 року ООН зафіксувала в Україні щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних, повідомила 21 листопада Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні.
