У військових забирають органи? В МОЗ розвіяли російський міф та пояснили, чому це неможливо
Насамперед, треба розуміти, як відбувається трансплантація. Її основний принцип — прозорість. Не буває такого, щоб орган ні звідки взявся, тобто, грубо кажучи, був вилучений десь у підвалі й проданий тому, хто його потребує. Почнемо з того, що трансплантація для пацієнтів в Україні безплатна, операції оплачує держава, тому фінансові стимули тут взагалі виключені. По-друге, у процесі трансплантації задіяні великі команди людей і сподіватися, що при цьому можна щось зберегти у таємниці, не варто.
Об этом сообщает News RU
По-третє, існує база потенційних донорів і база реципієнтів, які потребують пересадки донорських органів (державний листок очікування). Органів без історій ніхто не пересаджує! У документах завжди вказано, в якій лікарні, у кого і ким був видалений анатомічний матеріал. Якщо мова йде, скажімо, про пересадку серця, то в Україні такі операції виконують лише вісім лікарів трансплантологів-кардіохірургів. Так само серця вилучають усього кілька людей.
Потім, якщо є донорський орган, його треба співставити за багатьма показниками з аналізами реципієнтів. Мають співпасти група крові, генетичні параметри, розмір. Якщо все це співпадає, повідомлення про орган надходить у центр трансплантації. У медиків є всього дві години, щоб доставити серце до центру, бо більше поза межами тіла воно не може знаходитись. До того ж, зараз польоти в Україні заборонені, і доставка відбувається винятково автомобільним транспортом.
Важливий момент — згода родичів померлого на забір органів. Часто медики безсилі врятувати життя людям, які потрапили у ДТП чи перенесли інсульт, і буває, головний мозок уже мертвий, а серце ще б’ється. У таких випадках, якщо людина не дала згоди на посмертне донорство, питають згоди родичів на забір органів. Бо у законі «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» є стаття 16, яка передбачає презумпцію незгоди. Тобто, вважається, що всі незгодні, аби у них вилучали органи.
Багато залежить від якості роботи реанімації, де лежить потенційний донор: лікарі мають якомога довше підтримувати серцебиття в його тілі. У цих випадках медиків завдання медиків — зібрати консиліум, провести обстеження й констатувати смерть головного мозку. Обстеження проводяться через шість, потім через дванадцять годин. І лише після цього органи дозволено вилучати. До того часу уже підібрані реципієнти з числа внесених до державного листка очікування.
Згідно із чинним законодавством, донорами не можуть бути загиблі у зоні бойових дій, діти-сироти, невпізнані особи, а також в’язні, іноземці та особи з певними захворюваннями.
До речі, недавно кремлівські пропагандисти розповсюдили фейк про те, що у Європі «розбирають» на органи українських біженців. Насправді, громадянка нашої держави, яка померла в Польщі, дала прижиттєву згоду на забір органів для пересадки після смерті. Таким чином, вона стала донором для поляків, які очікували на трансплантацію. Типова ситуація для Європи…
Підходи в трансплантології однакові, що в Україні, що в зарубіжних країнах. І скрізь передбачена жорстка відповідальність за порушення прописаних у законодавстві норм.
Трансплантологія в Україні почала розвиватися швидкими темпами після того, як у грудні 2019 року були внесені зміни до деяких законів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині. Це дозволило виконувати операції з трансплантації органів медичним закладам, які мають відповідну ліцензію. До цього був жорсткий ліміт на проведення таких втручань. Міністерство охорони здоров’я гарантувало оплату проведених операцій, що стимулювало розвиток української трансплантології. Зараз ті медзаклади, які хочуть розвиватися в цьому напрямку, досягли в цьому успіху. Ось як виглядає динаміка. Якщо від початку незалежності України й до 2019 року було виконано всього 9 пересадок серця, то у 2021 році — 32, в 2022 — 35. На жаль, війна пригальмувала розвиток трансплантології в нашій державі, бо багато медиків зайняті лікуванням і реабілітацією поранених. Та попри це, система налагоджена і вона функціонує. Досить сказати, що у довоєнний 2021 рік в країні було проведено загалом 313 трансплантацій, а минулого, воєнного, року 384. Темпи вражаючі.
Особливі слова подяки колективу Першого медичного об’єднання Львова, де зроблено найбільше донорських пересадок. На днях команда фахівців цього закладу на чолі з кардіохірургами Романом Домашичем та Ігорем Гуменним уперше самостійно трансплантувала пацієнтові легені. Такі складні операції до 2021 року в Україні не виконувались. Тоді спеціалісти зі Львівської лікарні швидкої медичної допомоги провели трансплантацію спільно з польськими колегами. Тепер пересадку легень наші фахівці зробили самостійно.
Автор: Ганна Волкова
Источник: Компромат
