Фахівці розповіли, як російська дезінформація про Україну просочується в політику США

В інтерв’ю американським ЗМІ двоє впливових конгресменів-республіканців заявили, що, на їхню думку, ця пропаганда вплинула на їхню базу та деяких їхніх колег, які повторювали наративи Кремля на засіданнях Конгресу

Майже щодня Скотт Куллінейн, 37-річний американець із Каліфорнії, розмовляє з членами Конгресу та персоналом їхніх офісів про війну Росії в Україні. Куллінейн – директор з урядових відносин некомерційної організації Razom, частина роботи якого полягає в тому, щоб переконати конгресменів, що Україні потрібна підтримка США, аби вистояти у війни, яку розв’язала проти неї Росія.

Поки Палата представників обговорює пакет на суму 95 мільярдів доларів, який включає близько 60 мільярдів доларів допомоги Україні, або інші законодавчі шляхи надання підтримки, Куллінейн каже, що почав помічати активізацію наративів, які звинувачують Україну в корупції, подібні до тих, які просуває російська пропаганда. Тож публікація The Washington Post розслідування масштабної та скоординованої російської кампанії з впливу на громадську думку США, щоб відмовити Україні в допомозі, його не здивувала.

«Ця проблема назрівала і зростала роками, – сказав Куллінейн «Голосу Америки». – Я вважаю, що найкращий шанс Росії на перемогу не на полі бою, а через інформаційні операції, націлені на західні столиці, враховуючи Вашингтон».

Розслідування The Washington Post ґрунтується на понад 100 документах, зібраних європейською розвідувальною службою, які викрили кремлівську кампанію, в ході якої «політтехнологи і тролі написали тисячі сфабрикованих новинних статей, постів у соціальних мережах і коментарів, які пропагують американський ізоляціонізм, розпалюють страх з приводу безпеки кордонів Сполучених Штатів і намагаються посилити економічну і расову напруженість в США», повідомляє The Washington Post.

Соціальні мережі є одним з основних методів поширення російської дезінформації, говорить Роман Осадчук. Науковий співробітник Лабораторії цифрових криміналістичних досліджень американського аналітичного центру «Атлантична рада» Осадчук є експертом з пропаганди та кампаній впливу.

«Процес починається з російської публікації на невеликому сайті або акаунті в соціальних мережах. Потім це підхоплює невеликий російський телеграм-канал, який згодом поширює більший канал з більшою кількістю підписників», – розповів Осадчук.

Звідти, за його словами, хтось може перекласти контент англійською мовою та поділиться ним, наприклад, в мережі X.

«Саме так російська дезінформація може швидко поширюватися в англомовній спільноті Х», – зазначив Осадчук.

The Washington Post з посиланням на Microsoft і Graphika, компанію, яка досліджує соціальні мережі, пише, що деякі статті, створені в рамках цієї операції, могли бути вперше оприлюднені на так званих сайтах-двійниках.

Осадчук пояснив «Голосу Америки», що це оманливі копії легітимних сайтів ЗМІ. Вони містять фальшиві статті і часто видаляються, а потім замінюються клонами з дещо іншими вебадресами.

«Ніхто не дізнається про існування цих сайтів, якщо вони не будуть просуватися в соціальних мережах. Однак, щойно вони їх виявляють, соцмережі блокують їх. Тому росіяни швидко замінюють заблоковані сайти їхніми клонами», – сказав він.

В інтерв’ю американським ЗМІ двоє впливових конгресменів-республіканців заявили, що, на їхню думку, ця пропаганда вплинула на їхню базу та деяких їхніх колег, які повторювали наративи Кремля на засіданнях Конгресу.

«Це абсолютна правда. Ми бачимо, що безпосередньо з Росії надходять спроби замаскувати повідомлення, які є антиукраїнськими та проросійськими меседжами, деякі з яких ми навіть чуємо під час дебатів в Палати представників», – сказав голова комітету з розвідки Палати представників Майк Тернер в інтерв’ю CNN.

В інтерв’ю американському новинному сайту Puck Майкл Маккол, голова комітету Палати представників із закордонних справ, сказав: «Російська пропаганда, на жаль, проникла в США, і вона заразила значну частину бази моєї партії».

Сергій Куделя, науковець з Університету Бейлор в Техасі, каже, що меседжі Кремля ефективні, оскільки вони грають на наявних страхах.

Доцент політології розповів «Голосу Америки», що дезінформація має на меті зміцнити вже усталені переконання у тому, що допомога Україні є марнотратством, намагається викликати обурення і активізувати опозицію до надання допомоги.

«Коли таке узгодження відбувається, легше проштовхувати дезінформацію та вигадані новини, які багато хто сприйме як правдиві, враховуючи членів Конгресу, оскільки вони зміцнюють їхні попередні переконання», – сказав Куделя.

«Щойно сфабриковані історії потрапляють у масові публічні дебати, стає майже неможливо їх розвінчати або відокремити правду від брехні», – каже він.

Але Ольга Бєлоголова, директорка Ініціативи нових технологій Школи передових міжнародних досліджень Джонса Гопкінса, каже, що важко зрозуміти, наскільки ефективні ці пропагандистські зусилля.

«Операції російського впливу необов’язково завжди спрямовані на те, щоб змусити людей повірити в щось конкретне, а на те, щоб вони взагалі ні в що не вірили», – сказала вона.

Бєлоголова додала, що заяви про успішність спроб змінити думку «не тільки безвідповідальні, але й небезпечні».

Кампанія з дезінформації, розгорнута пов’язаними із Кремлем структурами, схожа на ті, що спостерігаються в Європі. Вони прагнуть домогтися зменшення підтримки України, підірвати довіру до своїх інституцій та поляризувати суспільство, каже Якуб Каленські з Центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам у Гельсінкі.

Каленські, який є заступником директора команди гібридних впливів, вважає, що дезінформаційна діяльність Кремля має значний вплив на політику в усьому світі.

«Ось чому Росія наймає тисячі людей для цієї діяльності. Ось чому вони витрачають мільярди щороку, тому що бачать, що це працює».

Минулого місяця Міністерство фінансів США оголосило про запровадження санкції проти двох осіб і двох компаній, пов’язаних із «кампанією іноземного зловмисного впливу»: московського Агентства соціального дизайну, його засновника Іллі Гамбашидзе, російської компанії «ГК Структура», а також її генерального директора і власника Миколи Тупікіна. Вважається, що Агентство соціального дизайну та Гамбашидзе беруть участь у кампанії, описаній у статті The Post.

Каленські консультує уряди щодо протидії дезінформації та каже, що її успіх вимагає багатьох системних контрзаходів. Серед них – посилення виявлення та документування російської дезінформаційної кампанії, підвищення обізнаності та стійкості аудиторії до маніпуляцій, а також запобігання використанню агресором слабких місць у соціальних мережах та суспільствах, таких, як поляризація.

«Й нарешті, нам потрібно накласти вищу ціну на інформаційних агресорів. Поки що вони майже не зустрічають опору своїй агресії», – сказав Каленські.

Не лише російська дезінформаційна кампанія ускладнює роботу Куллінейна. За його словами, дебати про роль, яку США повинні відігравати у світі, схоже, зміщуються до ізоляціонізму часів до Другої світової війни. Причому такі погляди, відзначає він, більш популярні серед молодшого покоління законодавців, серед яких більше противників допомоги Україні.

Спілкуючись з членами Конгресу та працівниками їхніх офісів, говорить Куллінейн, йому доводиться посилатися на останні 100 років історії США. Він пояснює, чому Україна та підтримка європейських партнерів мають значення і що американцям та їхнім союзникам довелося заплатити високу ціну, коли ізоляціонізм домінував у політиці США.

А також, говорить він, він та його команда уважно вивчають погляди та інтереси кожного члена Конгресу, шукаючи індивідуальний підхід.

«Деякі офіси приділяють велику увагу ситуації з правами людини в Україні. Багато членів дуже зворушені тяжким становищем релігійних громад на окупованих територіях України та переслідуваннями, яких ті зазнають від рук російських військових. Інші офіси дуже заінтриговані військовою реформою та військовими інноваціями, спричиненими активною війною в Україні», – сказав він.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.