«Мати агресивного сусіда коштує дорого. Ми не можемо втекти від цієї ціни» – Єнс Столтенберґ

Західні лідери, оголошуючи про збільшення видатків на свою оборону та на підтримку України, переконують свої суспільства в необхідності витрачання коштів, які сягають багатомільярдних сум.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, який постійно і наполегливо закликає союзників збільшувати фінансування військових витрат, повторив, що допомога Україні у протидії російській агресії є також внеском у безпеку самих країн трансатлантичної спільноти.

Мати агресивного сусіда коштує дорого. Ми не можемо втекти від цієї ціни

Єнс Столтенберґ

«Реальність така, що мати агресивного сусіда коштує дорого, а ми маємо дуже агресивного сусіда. Ми не можемо втекти від цієї ціни», – заявив Столтенберґ 23 квітня, в день, коли Конгрес США схвалив виділення на допомогу Україні $61 мільярд.

Того ж дня Британія оголосила, що додає £500 мільйонів ($617 млн) до своєї програми підтримки України, що доведе загальну суму виділену Лондоном для Києва у цьому фінансовому році до £3 мільярдів ($3,7 млрд).

На зауваження журналістів про те, що західним країнам доведеться витрачати на підтримку України сотні мільярдів упродовж, ймовірно, десятка років, Єнс Столтенберґ відповів, що допомога українцям є також внеском в безпеку західних країн: «Це добре для неї, це добре для нас і це фактично зменшує загальну вартість».

Допомога Україні – це інвестиція у нашу власну безпеку

«Надаючи підтримку Україні, ми допомагаємо їй знищувати російські бойові можливості, які потенційно можуть бути загрозою для нас, – заявив він. – Підтримка України – це не благодійність. Допомога Україні – це інвестиція у нашу власну безпеку».

Британський прем’єр-міністр Ріші Сунак також говорив про це на спільній пресконференції з Єнсом Столтенберґом у Варшаві 23 квітня, де він оголосив, що Велика Британія до 2030 року доведе витрати на оборону до 2,5% ВВП.

Якщо ми не стримаємо Росію в Україні, то додамо їй сміливості йти далі

Ріші Сунак

«Україна важлива, бо інвестування в Україну є інвестицією в нашу безпеку. Якщо ми не стримаємо Росію в Україні, то додамо їй сміливості йти навіть далі, і це додало б сміливості іншим супротивникам у світі. Це зрештою не лише коштувало б нам більше у перспективі, але й підірвало б порядок у світі, який ми вибудовували десятки років», – сказав прем’єр-міністр.

Ріші Сунак нагадав британцям, що вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року одразу ж негативно позначилося на житті всіх людей.

«Це відбувається не надто далеко. Те, що сталося в Україні з Росією, означало, що для всіх різко підскочили рахунки за енергію. Вони подвоїлися. Вони зросли б вчетверо, якби не втручання уряду. Те, що відбувається в Червоному морі, відбивається на ціні товарів у наших крамницях. Такі речі впливають на нас вдома», – казав британський прем’єр-міністр.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.