Новий український безпілотник-бомбардувальник може бути залучений до посилення атак на нафтову промисловість Росії. Так, дрони 14-го окремого українського полку безпілотників 29 січня ввечері або 30 січня вранці завдали удару по насосній станції нафтопроводу "Дружба" в Брянській області. Про це повідомляє ТСН. Інформацію надають Контракти.UA.
Цю інформацію містить стаття видання Forbes.
Після атаки на насосну станцію нафтопроводу "Дружба" виникло полум’я, яке освітило нічне небо настільки, що його зафіксували супутники NASA.
"З огляду на вогонь, удар був точним", – підкреслив естонський аналітик WarTranslated.
У публікації йдеться, що українці протягом двох років атакували російську нафтову інфраструктуру. Проте майже в усіх випадках використовувалися дрони зі вибухівкою, які просто влітали у свої цілі для підвищення ефективності. Натомість у ніч проти 30 січня безпілотники "бомбили Брянську республіку бомбами", як зазначає телеграм-канал "Николаевский Ванек".
Україна вже використовує колишні цивільні спортивні літаки, які були модифіковані для дистанційного керування і здатні нести стокілограмові бомби "під черевом". Схоже, дотепер дрони просто врізалися у свої цілі замість того, щоб скидати бомби.
Це має сенс для глибших атак. Спортивному літаку Aeroprakt A-22, навантаженому вибухівкою, може бути важко пролетіти назад 600 км. Проте українці завдають ударів по нафтовій інфраструктурі РФ на відстані 1200 км або навіть далі за лінію фронту.
Скерування літака A-22 на завдання в один бік дозволяє долати 1200 км, а не лише 600 км. Немає потреби скидати бомбу, якщо немає очікувань, що атакуючий дрон повернеться на базу.
Атаку на нафтопровід "Дружба" в ніч проти 30 січня було націлено на насосну станцію, яка знаходиться лише за 40 км від України. Це свідчить про те, що витривалість дронів-бомбардувальників не була головним питанням планування. Вони могли скинути свої бомби і зберегти можливість повернення на базу.
Водночас у статті зазначається, що це не означає, що безпілотники повернулися на базу. Дистанційне приземлення є одним з найскладніших аспектів дронових операцій у воєнний час. Замість того, щоб спробувати забезпечити безпечне приземлення безпілотних бомбардувальників, їхні оператори, можливо, вирішили скинути бомби, а потім націлити БпЛА на ще один підхід для ураження тієї ж цілі, яку вони щойно бомбили – автоматизований подвійний удар.
Якщо більші українські безпілотники здатні скидати "підчеревні" бомби, вони також можуть виконувати місії туди-назад – якщо, звичайно, їхні оператори зможуть зрозуміти, як посадити дрони. У такому разі це стало б зброєю багаторазового використання: кожен БпЛА міг би підірвати більше одного нафтопереробного заводу або насосної станції, перш ніж завершити свою місію.
Нагадаємо, через атаку дронами на Брянську область у ніч проти 30 січня спалахнула нафтоперекачувальна станція "Новозибків" трубопроводу "Дружба".