п’ятниця31 січня 2025
vesti.org.ua

Дослідження показало, хто і де в Україні найчастіше вимагає хабарі: результати опитування вже опубліковані.

На думку українців, дві найбільш корупційні сфери – це діяльність правоохоронних органів, а також земельні відносини та будівництво. Громадяни вважають, що в порівнянні з 2023 роком, у минулому році корупційні прояви в цих сферах зросли.
Кто и где чаще всего требует взятки в Украине: опубликованы результаты опроса.

Цю інформацію наводить РБК-Україна, посилаючись на коментар голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, а також лідера партії "Слуга Народу" Олени Шуляк, базуючись на результатах соціологічного дослідження "Корупція в Україні 2024: розуміння, сприйняття, поширеність", яке було презентовано 24 січня. Про це також повідомляють Контракти.UA.

Найбільш корупційні послуги включають реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, а також хабарі для уникнення відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

За словами Шуляк, три основні сфери, які українці відзначають як найбільш корумповані, це - будівництво та земельні відносини, державна і комунальна медицина, а також діяльність правоохоронних органів. Корупцію у земельних відносинах відзначають 44,1% громадян, у державній і комунальній медицині - 28,5%, у правоохоронних органах - 28,5%.

"На відміну від медичних послуг, де корупційних проявів стало менше за рік, земельні відносини та діяльність правоохоронних органів залишаються сферами, де корупція зросла в порівнянні з 2023 роком. Якщо раніше про корупцію у земельних відносинах говорили 32,5% українців, то за підсумками минулого року цей показник зріс до 44,1%. Подібна ситуація спостерігається і у правоохоронних органах - у 2023 році показник складав 23,4%, а у 2024 році вже 28,5%", - зазначила Шуляк.

"Згідно з результатами дослідження, ініціаторами корупційних проявів у обох сферах переважно є посадові особи, а не громадяни, які звертаються за послугами. У земельних відносинах посадовці стали ініціаторами у 38,9% випадків, тоді як відвідувачі - у 13,8%. Щодо правоохоронних органів, то в 24,3% випадків ініціаторами були саме вони, а у 8,6% - відвідувачі", - додала Олена Шуляк.

У сфері земельних відносин до ТОП-5 корупційних ситуацій, виявлених під час опитування, входять:

  • Реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;
  • Ухвалення рішення про приватизацію присадибної ділянки;
  • Ухвалення рішення про приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства;
  • Надання дозволу на розробку землевпорядної документації та її погодження для приватизації присадибної ділянки;
  • Прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.

У діяльності правоохоронних органів до ТОП-5 найбільш корупційних ситуацій належать:

  • Неофіційні платежі службовцю для уникнення відповідальності за порушення правил дорожнього руху;
  • Неофіційні платежі під час перевірки документів патрульною поліцією на стаціонарних постах і блокпостах;
  • Під час перевірки поліцейськими військово-облікових документів, уникнення адміністративного затримання та направлення до ТЦК;
  • Для уникнення відповідальності за адміністративне правопорушення, крім порушень у сфері безпеки дорожнього руху;
  • Для уникнення відповідальності під час перевірки поліцією документів, що посвідчують особу, або надають право перебувати в громадських місцях, а також під час особистого поверхневого огляду.

"На сьогоднішній день корупційні прояви турбують українців не менше, ніж повномасштабне вторгнення та його наслідки. Відповідно до останніх соціологічних досліджень, занепокоєння щодо рівня корупції в країні зросли на 11% за останній рік. Тому мінімізація корупційних ризиків, зокрема через продовження децентралізаційних заходів та цифровізацію процесів відновлення, є однією з найактуальніших потреб на всіх рівнях влади", - підкреслила Шуляк.

Вона також нагадала, що з 1 січня набрав чинності закон №711 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель". Згідно з ним, для зміни цільового призначення землі або виділення ділянки під забудову, громада повинна керуватись комплексним планом просторового розвитку території або актуальним генпланом населеного пункту. Використання детальних планів територій (ДПТ) - одного з найбільш корупційних інструментів у містобудуванні - заборонено.